valya_zakhabura: (Руда)
Ось запис передачі,де про мене все від предків і дитинства до чоловіка й сина.
Якщо цікаво почути - слухайте. Тільки з прізвищем там наплутали. Не Бура, а Бурцева друга половина.але то вже нехай.
valya_zakhabura: (погляд)
Знаю, що вже вечір вівторка. Проте, як це приємно і дивовижно, коли Ранок Понеділка починається з того, що син будить вас о 7-й і веде на кухню, де вже накрито стіл і парує сніданок. Малий прокинувся о 6-й, чекав пів-години, щоб стало світліше, бо боявся вмикати світло, щоб ми не прокинулись. Просто так, Васкові закортіло зробити нам приємність. І йому вдалося!
valya_zakhabura: (Джек)
Не про собак. Про дітей і про можливість завалить до когось "на хату". Минулої суботи Васка (мій син, йому 11)вперше запросив додому друзів щоб погратись у різні ігри. Бо маємо їх купу понадарованих, але гратись утрьох в Твістер, чи у Скрабл чи у Актівіті не дуже або й зовсім нецікаво. То ми й запропонували, щоб він протягом шкільного тижня запросив. Було їх 4-го однокласників, хлопчаків. З 2-ї дня й десь до 7-ї вечора. І це був фан! Регіт не вщухав, іноді ми з чоловіком долучалися, але намагались більше залишити їх самих. А ми готували їм перекуси й смаколики. Малий аж пищав перед сном "який неймовірний, який чудовий був день!".

І мені згадалося, як важливо було у моєму дитинстві мати можливість завалити до когось на хату, коли зима чи осінь. Більшість батьків відмовляли натовпу з 5-10 різновікових дворових дітлахів-підлітків. А мої - ніколи. І ми завалювали й осідали чи то на кухні чи у першій кімнаті (хрущовка, з 2-х кімнат "паровозиком"). Спочатку дворова моя шарага (категорично заборонялось матюкатись, курити й пити алкоголь) - останнє виправилось коли половині присутніх стало ВЖЕ 16!- тоді на всіх купувалась пляшка салюте чи ізабели. Згодом - ліцейська. Купувалися за спільний кошт тортики, хлопці майстерно робили на всіх деруни. Звучала гітара, анекдоти, грали у ігри (мафія, крокодил, трік-трак). Це так важливо, коли є куди прийти. Знаю, що дехто заходив до моїх батьків "на чай", навіть коли я була десь світ за очі. І я за це безкінечно батькам вдячна. За їх повагу до моїх друзів і за справжнє піклування мною.
valya_zakhabura: (Джек)
Зомбі2

Щось я не дуже блідий вампір, але ковбой із зашитим ротом з Васки вийшов чудовий!
valya_zakhabura: (Руда)

Соненяткові

Папір виблискує,

у щілину вікна гучать автівки,

любе соненя

скидає жар у придорожні сни.

І бачиш ти,

і чуєш ти, –

Вона

торкається обличчя вітерцем,

дарує сили – первістки весни

(що мудро закладаються щоосінь).

Любові ангел сповива невпинно,

провадить снами, де нова частина –

то день новий,

насичений життям.

Твоїм життям, маленький мій,

затям!

18.10.09
valya_zakhabura: (Джек)
Приємно:
- лягли сьогодні о 3-й ночі (ранку?), бо знімали перший мультовий ролик для відеопоезії, шукали музику, начитували текст
- вже вранці відкрили мотосезон, я-ааак я скучила за цими відчуттями, хоч і катаюсь пасажиром, але це приєєємно:)
- день сооонячний!
Не дуже приємно:
- у Васки чогось температура підскочила :(
- вчора побачила, що "ВпершеЧуйці" гиркаються між собою...прикро

а ще, зара дуууже хочу спати, а ще ж репетиція сьогодні, отак воно все якось
valya_zakhabura: (Default)
Нагнітання істерії перед початком навчального року - це наша національна традиція.
Бабусі, матусі нервують так, що діти теж починають нервуватися і чекають звичайного шкільного дня як Страшного Суду.
Пам"ятаю - моя однокласниця регулярно втрачала свідомість перед першим Вересня...
Нагнітають всі: вчителі "ой, як важко вас вчити!", рідні "школа - це перші кроки у дорослому житті, це відповідальність!"
Залякують тих дітей і залякують...
Щойно відсвяткували День Знань з третьокласниками в бібліотеці. Згадали і про ігри влітку і про "собачу спеку" - канікули. І про державні символи і про дружбу й радість спілкування. Насміялися! Чому не можна влаштовувати дітям свято, щоб  йти до школи із усмішкою, бо ти - найкращий, бо там друзі, бо вчитись, звичайно, треба, але набагато важливіше - ХОТІТИ вчитися.

Всім ніжний цьом - Васка вже у 5-му класі!
valya_zakhabura: (Хвіст)
Сьогодні малий пожалівся мені, що в них у школі не дозволяють скачувати професійний гумор із (увага!)
"ящика з блютусом
на моє запитання "А що воно таке, той ящик?"
Василь розповів що в усіх школах висять такі скриньки - де проходиш три тести і можеш скачати собі чи картинку, чи музику, чи анекдот.
А в них у школі охорона не дозволяє...

Люди, про що це? Що це за скриньки у школах? На жодних батьківських зборах ми про таке не чули!
Чи я так туплю? Бо дійсно не розумію що воно за одне!

Рік

Dec. 17th, 2010 12:41 pm
valya_zakhabura: (Руда)
Почався у Віоріки з домашньої вистави, у якій всі гості брали участь.
Продовжився Маланкою по друзях і знайомих.
Маланка потягла за собою школу яхтених капітанів для Шустрика і дописання книжки для мене.
Дякуючи Саші Калякіну і моєму татові записали аранжовані пісні на студії Комора.
На початку літа три веселі команди, хто як прибули у хрватський Спліт - для ПОДОРОЖІ і... вона відбулася.
Сашко подарував мені найкраще день народження!
Васка вчився толерантності і закохувався в дівчат, але ледь-ледь.
Записали демо-диск моїх акустичних пісень на реп-базі на Петрівці.
Далі під впливом нових друзів і давніх мрій - купився мотоцикл.
Сашко почав робити вітражі.
Співала на фестивалі Ольвія-2010.
У друзів народилася донька, а інші - завагітніли хлопцем.
В мене малювалися картинки, писалися нові пісні і вірші.
Сашко з Пухнастим пішли на гончарство.
Васка навчив мене грати в пінг-понг.
Я... пішла на авто-мото курси. - Маю права і ... власне їжджу на Єноті :) жаль здачу мото- водіння перенесли на весну, бо... холодно.
Доля подарувала - це дійсно просто  подарунок - практично безкоштовну можливість провести тиждень на яхті в Туреччині, нас було 3 мушкетери і один дартань-Я.
Васку обрали отаманом класу.
В мене вийшла перша книжка-мальованка поезій "Ятоморе" .
Саша Ареф'єв від душевної доброти закатав мені пісні на 100 дисків - як бонус-треки до презентації.
Власне 21-грудня буде перша презентація в Купідоні.

Чи я щаслива? Чи я вдячна? Чи це присутність дива в моєму житті?
Так!                       Так!                  Так!
valya_zakhabura: (Джек)
Кілька днів тому сидимо з малим на кухні, їмо, теревенимо про щось.
Раптом він чогось скривився.
Я: Сонце, чого це в тебе обличчя таке?
Він: КакЄ?
valya_zakhabura: (Default)
Шановне товариство, це не реклама а нагальна потреба.

1. хто не в курсі - я бібліотекар в дитячій бібліотеці і з огляду на рівень ЗП це доволі альтруїстична, але улюблена робота. ТА (і це перша новина) живе наша родина за рахунок магазину товарів для активного відпочинку Ярда , де продається купа всього від Бафів й термобілизни до лиж, сноубордів, впелосипедів і т.п. Так от, любі мої, в нас розпродаж і бажано повний. Якщо комусь треба бодай щось: навігатор, рація, рюкзаки чи лижі (нові й б/в фірмові) й т.ін. - не соромтеся. Бо ми РОЗПРОДАЄМО.

2. крім того усього ми продаємо своє пежо 405, 1989 року, об"єм 1,9. Машина абсолютно робоча, має великий + для наших шляхів та міст - кліренс 21 см. А також справді малий кілометраж - менше 200 000. Може хтось нас бачив у місті? Колір мокрого асфальту із помаранчевими наклейками "велопрокат"? Стара, але хороша машина, практично всюдихід, хто не вірить спитайте vio_rica. Віддамо в хороші руки за 4000 гамериканських грошей, але згодні торгуватися.

А з приємно-особистого: вчора Васка вперше у житті сам ходив до магазину! Купував продукти до сніданку, вражень було на цілий день. (тато прокрадався за ним як нінзя, почуваючи себе шпигуном - все ж малому лише 7 років, а до Великої кишені треба пройти через базар). Уфф, малий "хвоста" не помітив. Шалено розповідав як він "шукав-шукав, де ті відсотки на творожках і взяв самі красиві. А потім мацав-мацав український хліб, але тих чвертушок було так багато, що він втомився і взяв першу-ліпшу, а ще якась тьотя йому порадила взяти супер м"якого батона з висівок і він справді такий мякенький що аж зім'явся. А ще на касі в нього все падало додолу і хліб і картка і гроші але ж "ви раді що я таку булочку купив, а хліб який смачний, зробіть мені 1, ні 2 бутерброди!" (це при тому, що зазвичай наше маля чорного хліба не їсть принципово).

valya_zakhabura: (Вовчий)
В малого була висока температура, трахеїт, але Той Що в Мені Живе усміхався і наполегливо шепотів „Їдь! І буде тобі щастя”. І ми поїхали до Єгипту і було нам щастя.
Малий навчився плавати з маскою (звичайно, одужав миттєво). 

Окрім неймовірних рибок й коралів я бачила великого жовтого ската, котрий „пролетів” прямо піді мною і морську зміюку! 

Знайшли коптську церкву і помолилися з Васкою перед іконою Георгія-Змієборця за дароване диво зцілення.
 Тепер я „афро” за кольором шкіри й за зачіскою. 

Тіло болить скрізь, важко навіть коліна стиснути! Це все від кохання і від 2-х годин катання на конях по пустелі. Галоп – це дивовижно! 

А ще ми з Оленкою співали нашому „гіду” українських народних пісень. 

Скоро буде нове фото. :) 
valya_zakhabura: (Default)
Враження першачка від школи: 
"Мам, у нас є хлопчик вже дорослий (мається на увазі дорослий, бо школяр) але такий маленький, менший за всіх у класі!"
"Я так втомився, бо вони всі так кричать і бігають!"
На 3-й день "Ой, як набридла ця школа, швидше б вже працювати!"
На 5-й "-Вчителка питала ким хто мріє стати.
- Ну, то хто ким?
- Та майже всі хочуть вчителями, Льоня льотчиком, ще хтось з хлопців водієм.
- А ти?
- А я сказав, що хочу стати банкіром."

Вже вдома вирішили двізнатися чому ж саме банкіром. "- Бо хочу як Вова (дідусь)
- Так він же ж не банкір, а в банку працює, з технікою, може ти хочеш програмістом?
- Е ні, тоді б вони вирішили, що я хочу як тато!
- А чим у Вови робота краща за татову?
- У нього кабінет великий
- Ну то у мами в бвбліотеці ще більший.
- Хм... ну я тоді ще подумаю..."
valya_zakhabura: (Default)
вчора моє дитя звернулося до мене з проханням "Мам, я хочу лайна!" 
шляхом допитів і реготу з"ясувалося що нам потрібна шоколадка lion ....
valya_zakhabura: (Default)

Лице дитини:
очі, ніс, вуста, -
у мого сина
риси всього роду.
І тисячі колін немов у воду
У нього дивляться з небесного моста
Тут поруч Дорошенки й Понтуси,
Тут Бурцеви, Захарченки, Хмєльови,
Пліч-о-пліч Личаки й Ковальчуки,
Зелінські і Залуцьки, чи усі?
Напевно ні, та серед них полови
Немає точно, бо й у тобі, Сину
Уся їх сила і уся любов
І провидіння Боже над родами.
Усі вони на захист твій постануть
Без балачок, без лясів та розмов
Як тільки заклик твій до них полине
Твій рід – це корінь,
Бог – твоя зоря.
Нехай це пафос, але все єдине.
Бо Доля – що, мій кароокий сину? –
Це хмари, вітер, гори чи моря,
Чи поступ через сотні перетворень?

 

Ім"я

Nov. 22nd, 2006 05:03 pm
valya_zakhabura: (Default)
З телефонної розмови:
- У тебе хто хлопчик, дівчинка?
- Хлопець, 5 років.
- А як звуть?
- Василь.
- Красиве ім"я... в мене друг був Василь... Стус.
(спілкувалася з Юрієм Капланом)
valya_zakhabura: (Default)
- Мам, а ти ж не будеш товстою? Я хочу щоб ти завжди була такою тоне-е-сенькою!
- А можна я буду не дуже тонесенькою, бо це не завжди гарно?
- Можна, тоді будь такою як зараз. І ніколи не ставай старою як Клава (прабабуся).
- Гаразд я прагнутиму завжди лишатися молодою й гарною.
- І я буду робити все щоб ти була молодою!
- Угу, давай вже спатоньки...
- Ти, Валя, спи, якщо хочеш, а я ще сам поговорю...
valya_zakhabura: (Default)
Відпочиииила. Відчула себе. Впевнилася у самодостатності. Теплі хвилі. Веселе шоколадне хлоп*я - таке рідне, що аж.... Неймовірно радісно! Але мушу сказати, що маю 5-тирічного Казанову - любить жінок усіх і незалежно від віку....Питання до чоловіків: "Ви усі такі змалку чи в мене "акселерат"?
Ще помітила, що спокій також спонукає до творчості. Тож:

Світлина 1914 р.

Що в тій світлині?

-          Жінка вельми мила

Із книжкою.

Напружено-позова.

О, гордо пшечко, я не знаю мови!

Поміняні на хліб ті перли білі

(у 33-ім...)

Нагадає нині

Що ти БУЛА! – Браслетка з соколами

Та ця світлина –

Жовта й старовинна,

Де ти сидиш в кучериках волосся

І напис на звороті: „Тося.

1914 р.”

21.06.06

Любов до шоколаду

Коханий! Звари мені шоколаду

Твоїх цілунків гірких та ніжних,

Зі щемних поглядів, геть не книжних,

Щоб був солодший за всі принади

Та дай напитися ще гарячим –

Щоби на смак відчувалась терпкість

Твого усміху

Й моя відвертість

Була б лише додаванням солі...

Що все то значить? –

Що я стужилася за тобою!

... й за шоколадом...

25.06.06

Ім’я для сина

Спить.

Посапує. –

Дива!

Ще один,

А буде два.

Найдорожчий Первісто́к.

Я знайшла поміж квіток.

Запашну та синю –

Назвала Василем.

valya_zakhabura: (Default)
Все, завтра з речами на вихід :) Душа радіє й співає. Малий трохи нервується й пагано спить останні дні, бо вже також серцем у стародавній Аполонії. Будемо гратися, купатися і читати казки на ніч, не губинські, бо ми їх давно знаємо, але про голодного, злого й дуже небезпечного Толябуна. Та апокрифічні дитячі євангелія. А ще співатимемо народних пісень та їсти улюблений Васчин "кашкавал панє". На власну голову кучерявую нічого не знайшла, узбецька тюбітейка (улюблена-а!) виявилася вже геть малою - оце досі голова росте чи що?
 Все, женуть забирати документи.
Татко прийшов, хоче "Зе Бест" Даліди дістати - ні в кого немає часом? Щоб "Мама Караіба" була.
Усім великі цьомки-обійми. Ви цікаві :)
valya_zakhabura: (Default)
Він вчора навчився їздити на двоколесному велосипеді та... самостійно витирати дупу (вибачайте на слові, але ж це не аби яке досягнення!). У бабусь був тихий шок - новий щабель розвитку:) На сон пропросив заспівати удвох "Кед мі прийшла карта нароковать" та "Ой, чий то кінь стоїть" (підспівував з обіймами, так щоб щокою до щоки). Каже : "Дрогенька моя! Я цілу ніч сумуватиму за тобою!". Затишна рідненька істота! Невже це диво через рік піде до школи?

Profile

valya_zakhabura: (Default)
valya_zakhabura

June 2014

S M T W T F S
1 234567
891011121314
151617 18192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 12:42 pm
Powered by Dreamwidth Studios