valya_zakhabura: (погляд)


Булат - фестиваль гостинний і неймовірно організований! Від першого моменту зустрічі на вокзалі особисто Ігорем Добровольським до останнього: щоб зробити мені приємність (хоч їх і так було вже доволі!)і вручити медаль лауреата призупинили "Чайхану" це було дуже несподівано.
Минулого року я поверталась без дипломів але так само щаслива, то ж - це ще одне підтвердження казкової атмосфери, створеної зусиллями "Булатівців". Вкотре дякую Сергію Примаку (який ще минулого року умовив мене приїхати на Булат), а цьогоріч особливо - Артему Соколову, який присоромив мене з моїми проблемами і дав хорошого морального копняка для розгону - як бачите подіяло :) І це класно!
Він, між іншим, не дасть мені збрехати, що їхала я з програмою-мінімум: взяти участь у концерті українських бардів і у конкурсі "Улюбленці муз". А далі як піде, та воно як пішло, як пішло. Досі не можу до кінця второпати.
Звичайно тішать зустрічі з друзями і тими, хто друзями стає :) Цього року: Анничка Прошкіна, Оленка з Краматорська, Таня Жилкіна і чудове тріо "Неслыханная Прибыль". А всім "старим-АЖ-минулорічним" друзям "Я ВАС ЛЮБЛЮ!". Бо так воно і є.
Дуже вразила мене звістка про смерть одеського барда Андрія Пересвета, він приїздив на 24-й "Булат". І от про нього хочеться сказати "ти чудова людина!". Бо хтось талановитий музикант, неймовірний поет, художник, хтось має бізнесову жилку. А хтось - має велике серце, гумор і доброту і невідомо що важливіше.
Але є один дуже прикрий момент, та стосується він не "Булата", а українських бардів. Друзі, я ж запрошувала, розповідала... ЧОМУ ви не їдете на такі фестивалі? Складається враження, що українські(так, україномовні)барди живуть на окремій планеті, а російськомовні (українські ж!)- теж на якійсь особливій. Просто якесь "вітайте наших інопланетних гостей" виходить! Чому білоруси приїздять і радо читають і співають білоруською і виборюють першість, а свої ж ігнорують?!
А потім будемо скаржитись на відсутність підтримки, розвитку, організації... Шкода й прикро, що нас було аж 3-є конкурсантів "авторів пісень українською мовою"!!!
valya_zakhabura: (Руда)
Текст мій (йому вже ой, років 18 мабуть), музика крадена,

Співати на мотив "Последний час декабря" (группа "Секрет"):

Ось і вечір впав на плечі
тихо горить ясна зіронька вгорі
місяця ріг, з неба падає сніг і надходить Новий Рік
В своїй хаті всі ми - браття
свічка горить - дива наближає мить.
Ти придивись: так було вже колись -
казка й правда обнялись!
Пр:
Вже Новий Рік на поріг - він вже в сінях!
Надії свічка горить у нас в серцях
і Новий рік казковий
бажання всім замовив:
Віру, Надію, Любов! о-о!
Віру! Надію! Любов!
valya_zakhabura: (Default)
Так, сьогодні "ГШ" котрий Борис Акунін - 55.
і Благородне Зібрання його шанувальників радісно святкує із самої глибокої ночі.
моє ставлення до його творчості найкраще передав [livejournal.com profile] oadam у своєму вітальному пості:

"Я считал и продолжаю считать Акунина прежде всего талантливым беллетристом, одарённым стилистом и уже потом детективщиком и историком. И, не в обиду Акунину будет сказано, детективные сюжеты его книг и их историческое облачение не кажутся мне в его романах основным.  

   Основное в них - СЛОВО! Акунинским словом можно лакомится как коллекционным вином, вдыхая и распознавая его букет. А разнообразием жанровых оттенков своих романов автор не дает ими  пресытится и тогда его СЛОВО, как старый коньяк, оставляет «слезу» на стенке бокала. Сделав, наконец, глоток, ценитель обязательно замрет, как будто прислушиваясь к себе. Это знакомство с послевкусием. Именно послевкусие подарит читателю самое большое удовольствие от слога Акунина."

Моє знайомство з книжками Акуніна вдбулося 9 років тому в Криму, коли на моє питання московській дівчині: "А что это Вы читаете?", вона з подивом і легкою зверхністю відповіла: "Это Акунин. "Пелагея". Интеллектуальный роман. Вся Москва читает. " Остання фраза мене (котра йшла вилити синів горщик) вибила своїм співпадінням із фільмом "Москва сльозам не вірить" і я розреготалася... і цим остаточно переконала дівчину у моїй відсталій провінційності. Але за кілька днів вона таки дала мені почитати і з перших сторінок я закохалася у цей неповторний стиль. 

Я книгоїд, дуже прискіпливий. І якщо вже люблю, то назавжди.

жити

Jul. 19th, 2007 02:21 pm
valya_zakhabura: (Default)
У мій День народження помер юнак, для котрого я мала стати донором. Банальним донором крові. Немає про що говорити...Мені попередньо зробили аналізи, я підійшла і у понеділок мала здавати, але тато хлопця дізнавшись, що у мене свято наполіг на тому, щоб я здавала у інший день. Мовляв і Денис, якби був притомний, також був би проти. Приніс мені букет. 17-го дві троянди зів"яли, а одна ще стоїть.

Певно у мене почуття провини, чи непорозуміння з Богом.
valya_zakhabura: (Default)
10-го у СП (на Банковій, 2) о 17-й годині буде святкуватися День народження молодіжної літстудії  "Перехрестя" (керівник Вікторія Осташ) - "бабслеют всє!" - тобто усі запрошуються. Має бути приємний вечір, ну, і я також :)
valya_zakhabura: (Руда)
Віорічку - Сонечко, Дівчину-Красу! З Днем Народження!
valya_zakhabura: (Default)
Є дівчата-потерчата, котрі отак торкаються тебе, хоч ти й не з чарівного грецького острівця, та й не бачила їх ніколи наживу. Але "десь там у лівому піребер"ї" вони нахабно оселяються і розповідають свої історії. І ти хочеш ще більше, ще більше.
Класно, що у Вас, пані сьогодні Народження!

Profile

valya_zakhabura: (Default)
valya_zakhabura

June 2014

S M T W T F S
1 234567
891011121314
151617 18192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 12:43 pm
Powered by Dreamwidth Studios