valya_zakhabura: (дим)
Я згадую тебе по тих слідах
що зустрічаю у очах і знаках
знов Кальманом дощі зривають дах
де вулиця тобі й мені однака
Тут проступає усміх крізь асфальт
у тій каварні столик третій зліва
яскравий шалик твій між спин і пальт
ми на зупинці мокрі і щасливі
Я згадую себе крізь дотик твій
крізь повідомлення збережені у чаті
кучерик мій на пальчику завий
і вічно буде музика звучати

Сни...

May. 24th, 2014 12:55 am
valya_zakhabura: (дим)
Коли вони приходять у сни і ніжності море, те море твоє. Цей вітер такий навісний.
Б'є.
Вони поодинці, ніколи гуртом, приходять, ти віриш кожному з них. Твій біль розчиняє чийсь баритон.
Снів.
Ти прагнеш поставить питання одне: "Чи правда, що вас запросила до снів, а ви так взяли й полюбили мене?"
Боїшся почути "Ні"
valya_zakhabura: (Руда)
Ось запис передачі,де про мене все від предків і дитинства до чоловіка й сина.
Якщо цікаво почути - слухайте. Тільки з прізвищем там наплутали. Не Бура, а Бурцева друга половина.але то вже нехай.
valya_zakhabura: (Краса)
Сестричка чекає хлопчика, а братик - дівчинку. Світ теплий і мінливий. Ось обступає навала зусебіч: держава, не зимна зима, хвороби близьких. Хочеться сховатись у мушлю й заснути так, як мріялось перед іспитами в ліцеї:"Най, я засну, а як прокинусь - виявиться, що все поскладала". Але як і тоді додаю:"Не як я хочу, а як краще буде" і приходить радість. Буде хлопчик і буде дівчинка, вже є, зріють у маменятках.
valya_zakhabura: (Руда)
Я неймовірно, саме так, Неймовірно!люблю творчість Карда. Знайомство з його творами почалося з оповідання "Радник з інвестицій" років 12-15 тому. І вже тоді я зрозуміла, що ця любов назавжди. Дівчата мормонки, які намагались нас омормонити, натомість купили мої малюнки і разом з нами вчились малювати писанки. Так ось вони подарували мені книгу Мормона,яку я читала заради Карда, щоб розуміти його твори як мога краще. І мені то вдалося. Завтра, ні, вже Сьогодні виходить у прокат фільм, про який я мріяла так давно, що навіть боюсь дивитись. Ні, я не потраплю на прем'єру, бо ніхто не запросить, а йти сама не хочу. Мій капітан повернеться і підемо разом. Сага про Ендера - моя улюблена. Всі книги цієї серії я читала й перечитувала не раз і точно знаю, що повернусь до них ще.
Перекладіть хтось, благаю! Перекладіть його містичну повість про Україну.
valya_zakhabura: (Мрії)
Ти до мене мовчиш, а думки поросли словами.
Вітер зірве слова - то вже осінь в моїх думках.
На знаменах жура, не журба, але туга незнана
за любов'ю, за сонцем, за словом на твоїх вустах.

Не вичерпую час, безтурботно іду назустріч
тим, хто "віри йме", бо брехати не хочу їм.
Ти ж бо знаєш про нас, хоч не так казав Заратустра,
тільки блазень самотній на линві поміж руїн
все танцює.
А ти не торкаєшся й словом до мене.
Не відводиш очей, може, то є мій зоряний час -
бути линвою комусь? (Та звідки взялося зелене?)
Я пружнію й тримаю, він танцює, -
промов до нас!
30.10.13
valya_zakhabura: (погляд)
Щороку 19 жовтня ми із Сашком святкуємо наш День народження (це Не день весілля). Цього року нам виповнилося 16 років. Ми збирали гриби в лісі і під соснами Сашка знайшов 2 червоних райських яблучка. Жодних яблунь в радіусі кілометра там точно немає. Знайшов не одне, не 3 чи 5, а саме 2. Свіжих, смачних, без жодних ознак кігтиків чи покльованості. Отакий подарунок до "майже повноліття" :)
valya_zakhabura: (Руда)
Пиріг лимонний та пиріг з яблуками. Я вже місяць ніц не готувала. Малий догулював канікули на дачі. А я була на "що Бог послав" то у друзів, то у батьків, то пару яблук, то кукурудза.
Але завтра повертається капітан, а він любить їсти. Навіть капітани. Ні, звісно і я люблю. Люблю смаки іноді настільки, що й гальма не працюють. Та це мабуть якийсь інстинкт - хочеться зустріти смачним. Сама можу як завгодно, а його - зустріти смачним. І для сина (лише для сина) можу прокинутись рано і наробити оладок або сирників з родзинками і поливати їх перетертими з цукром чорницями й сметаною. Для себе одної і не хочеться. А з тими, кого любиш - одразу бажання щось зробити. Це не означає, що я себе не люблю. Задоволення від різних речей, подій чи то вчинків.
Приємність для себе на самоті - ванна з сіллю, ароматний чай і цікава книжка.
Так, каша з грибами, угу!

Ольга

Aug. 19th, 2013 04:38 pm
valya_zakhabura: (Мрії)
- Я до вас прийду взавтра, мабуть, як долізу, то підберіть мені щось, як всєгда - пра любов!
- Ольго Костянтинівно, може Вам хоч щось детективне трохи, бо всі жіночі романи перечитали!
- Я через ті детектіви і телевізор не дивлюсь, тху, убивства одні! Я голод пережила, вайну пережила, такого надивилась шо НІХАЧУ. Пра любов треба читать, про красіву, щоб без насільнічання, без матюків. З мене сусідки сміюцця, а я з них: сядемо на лавці, я ж глуха, а вони все про болячки, да про хвороби! То й добре, думаю, що недочуваю. Кажу - а пра любов поговорить? А яка там любов, коли без зубов!
... А я ж була перва дівка на селі, в мене кавалєрів знаєш скільки було? - Хоч греблю гати! А потом, в 16 год забрали од батька й матері на завод у Київ, як на катаргу. Як я плакала! А в общежитії такого надивилась, шо тварили ті дурні баби! А тепер вони на балячки жалуються і дівчат паскудними словами обзивають!... У мене два внуки, один інстітут заканчує і другий вступив. Сидять за компутєрами по днях! Питаю "Хоч дівчина є?" - "Є" каже. "А де ж вона?" - "В інтернеті".- "То й цілуйся з тим інтернетом!"
Подуріли з тою наукою, бабилі! В мене вже діти були, а вони все у хлопчиків граються. Так все й пропустять у житті. Бо без любові що - тху, а не життя.

Цього літа пішла у вишній світ наша чудова читачка Ольга Костянтинівна, яка читала "тільки пра любов".

ти, я

May. 11th, 2013 01:04 am
valya_zakhabura: (Краса)
Ти безмежно прекрасна -це значить без меж
І по-факту ти є - неосяжність.
-Безумовно, я згодна. Умовність, то все ж
Обумовлюють Час і Протяжність.

Безкінечно кохана - то є Назавжди.
Поза сумнівом - то Безсумнівно.
Я шукаю слідів у швидкої води,
та вони не виводять на рівне.

І волосся ріки устеляє мій шлях,
і каміння цілує-кусає,
без упину іду - то весь час на ногах,
чи в дорозі, чи просто триваю.
10.05.13

Це ще один спогад про босоногий 200 метровий похід проти течії кримською гірською річкою :-)
valya_zakhabura: (Мрії)
Помаранчі, кришталь, Гварнері,
На ботфортах дорожній пил.
Ще достатньо сьогодні сили
Для розмов при вогні, у фотелі.

Що примариться уві сні,
Коли випаде келих з рук?
Ви втомилися, mon ami?
Відлунає в кімнатах звук,
І протяжність, і голоси.
Під руками зникає сум.
Може, чаю? -Я принесу!
Краще спи.

Буде ранок, бузок, вітри,
Знову дотики і слова,
І дорога тебе зрива
До нової нічної гри.

28.04.13. Крим.пляж.
valya_zakhabura: (Краса)
Originally posted by [livejournal.com profile] burkiev at Про яхтинг и натуризм
В качестве небольшого анонса готовящегося натуризм-яхтинг-тура, хочу просто поделиться своим отношением к натуризму, одежде, и совмещению натуризма и яхтинга.
На всякий случай, чтобы избежать путаницы, прибегая к википедии, приведу определение: Натуризм - течение, в основе которого лежит максимальное приближение человека к природе для оздоровления тела и духа, характеризующееся практикой совместной наготы, имеющее цель в развитии уважения к себе, людям и природе.

Натуризм яхтинг

По внешним признакам – отсутствие одежды, можно спутать с эксгибиционизмом, мол хотят себя показать да на других попялиться. Но разница огромна и эта разница – во внутреннем отношении самих людей, для которых натуризм – это скорее определенная философия гармонии с окружающей средой.

В противопоставлению эксгибиционизму, где в немалой степени присутствует эпатаж, стремление шокировать, натуризму присущи ненавязчивость, уважение к другим людям, уважение к телу и природе. Даже мусора на натуристских пляжах всегда меньше.
Лично мне натуризм нравится. Особенно на море, когда купаешься, ныряешь, «растворяешься в воде», поток которой плавно обтекает тебя с головы до пят, и никакая ткань не разделяет тебя с морем. И затем на берегу, когда ты быстро высыхаешь, а не сидишь в мокрой одежде.

В то же время, я не противник одежды. Но не «одежды ради одежды». Для меня ее ценность либо в функциональности (тепло, защита от окружающей среды), либо в красоте, либо в стиле. Если с первыми двумя все понятно, то под стилем я понимаю подчеркивание принадлежности к определенному стилю жизни. Это может быть субкультура, определенная философия или религия (монашеские рясы, байкерские косухи) или униформа.

Когда я купаюсь в море или иду по пляжу, то мне не надо защищаться от холода, подчеркивать свою принадлежность к той или иной прослойке общества. Я в этот момент – просто я.

Такое отношение к одежде не есть общепринятым, но и не является чем-то исключительным. Например, в Хорватии есть натуристские кемпинги по 40, по 70 гектар площадью со своими супермаркетами, детскими площадками, магазинами, ресторанами, пивоварнями и маринами.

Аналогом такого «кемпинга», только передвижного, и под парусами, с якорными стоянками возле натуристских пляжей и кемпингов и будет один из готовящихся яхтенных туров.

PS. Для тех, кого фраза на входе «Guests are expected to adhere to the naturist norms of the naturist  behavior. Swimming, sunbathing or staying on the beach in clothes is forbidden» не отпугнет, но заинтересует.
valya_zakhabura: (погляд)
Вперше побачила фільм, де кохання "чоловік-чоловік" не менш красиве й зворушливе ніж "чоловік-жінка".
При тому, що фільм НЕ про гомосексуалістів. А про КОХАННЯ. Сцена з дівчиною і викинутими на смітник речами - просто прекрасна! Багато моїх власних емоцій знайшли свої "відголоски" в цій картині.
"Мої почуття до тебе не стали меншими, навпаки, ти потрібен мені як ніколи!" :)
Але у любові ми всі егоїсти, принаймні я так точно.
І що дозволено мені - тобі заборонено... Бо я ж знаю, що відчуваю, а раптом ти відчуваєш щось інше? :) Супільна думка, морально, аморально. І відверта, без сорому й без пафосу гра акторів. Ммммм!
valya_zakhabura: (погляд)
Імпровізована історія кохання "Так буває"
valya_zakhabura: (Краса)
Originally posted by [livejournal.com profile] burkiev at Для чего создаю YotCLub...
greece - 740 320Путешествия на яхте бывают разные. 
Иногда это короткая прогулка под парусом по зеркальной воде, иногда это долгая схватка с ветром.

Кому-то нравится наслаждаться природой и на неделю полностью оторваться от цивилизации, и чтобы ни души вокруг. А кому-то без шумных приморских городков с их базарами, сувенирами, клубами и дискотеками будет просто скучно.

И от того, насколько совпадают ожидания человека со стилем его первого яхтенного путешествия, зависит и качество отдыха, и его отношение к яхтам в принципе.

И, конечно же, многое зависит от экипажа, насколько люди подходят друг другу, насколько им интересно вместе. На удивление, последний пункт дается легко, и проблем совместимости людей практически не возникает.

Например, если люди записались в яхтеный тур по Италии, да еще с посещением винных погребов, с анонсируемыми в маршруте экскурсиями по замкам, то как минимум интерес к Италии, к морю, к вину и архитектурным древностям их объединяет. Главное - подобрать именно ту яхтенную программу, которая по душе.

И в этом лежит ключевая идея создания нашего Йот Клуба. Желающим отдохнуть на яхте - предоставить максимальный выбор яхтенных туров, с возможностью почитать отзывы тех, кто в них уже участвовал. Познакомиться с экипажами прошлых путешествий, узнать у них непосредственные впечатления как про яхтинг, так и про маршруты, про капитанов.
Капитанам - возможность разместить свои разработанные маршруты.

Клуб родился в 2010 и за плечами много интересных путешествий. Сайт еще молод, его рождение - декабрь 2012. И первые предложения - мои. Но знание того, что я не один, ощущая поддержку друзей, капитанов, разработчиков сайта, дизайнеров, есть уверенность, что сайт действительно станет удобным и полезным сервисом как для туристов, так и для капитанов и организаторов яхтенных туров.

http://yotclub.com/about_ru

valya_zakhabura: (Default)
Загубитися поміж губ твоїх
десь у Губині і наснитися
прудконогою із червоних скель
обливати вогнем ворогів.
Хай не плаче та – з ніжним голосом,
ти заграй або й заспівай мені!
Хочеш, навпаки? Що ж ти знітився?
Ніч запалено угорі.

Ти приходиш із ніби присмерку,
ти приносиш себе дарунками.
Осінь йде з рициновим присмаком,
мостить шлях кленовими рунами.

Повертайся до мене з півночі
чи з пів-дня, якщо хочеш з пів-вечора,
щоб під ранок разом сховатися
у закоханеє сновидиво.
Я тікатиму, щоб ти вивчив
всі дороги й наступні втечі
і навчився вже не боятися,
тільки жити несамовито.
03.10.12
Буває, що слова крутяться і не дають спокою. їх пишеш не те щоб несвідомо. Але вони муляють, муляють поки не сядеш і не запишеш. так і тут: був початок 7 слів, який свербів і коловся, записала і кажу - все, що далі? Далі згадалися сни, далі знову виникла жменя слів, які неодмінно воліли бути записаними.
valya_zakhabura: (Default)
коли поїду я навколо світу
збиратиму дрібні дарунки долі
кавове зерня десь із коста ріки
курячий бог що я знайду в анголі
скло кольорове з грецьких островів
і маківку зі степу під херсоном
у пляшечці п'ять лондонських дощів
із відня клаптик білого вельону
із індії пришлю тобі бадяну
і алебастру крихточку з луксору
із пакистану ниточку мідяну
з пхукету на вустах солоне море
із грузії я привезу пісень
коли поїду я навколо світу
я буду плисти йти або летіти
й тобі писать щоночі і щодень
30.09.12
valya_zakhabura: (Default)
налаковане пасмо завитий кучерик
ти просто шукаєш зачіпку
для того щоби не бачити
і не чути його
"от тільки давай без істерики"
чи улюблене
"ми ж дорослії люди давай усе зважимо"
ти за мить станеш стервом
бо зараз оголеним нервом
відчуваєш направду йому давно теє байдуже
ти і все що між вами було немає жодного значення
досі любиш? люби
тільки дзеркальце не розбий
бо уламки - роки до заміжжя ти ж знаєш
ну все до побачення
і ти вити готова натомість малюєш вуста
бо ж любов усе зносить все терпить
її часто єднають до смерті
він виходить за двері а ти рахуєш до ста
27.09.12
valya_zakhabura: (Default)

Якщо

Якщо обійняти дощ

чи зродять від того вірші?

Чи зможуть розцвісти вишні

на мокрих асфальтах площ?

На запах, либонь на смак

впізнаєш мене, ачей?

Забракло уже ночей,

без тебе мені не так.

05.05.11

valya_zakhabura: (Default)

Помуркочи

Що тобі обіцяно? – Веління?

Спогад часу? Усміхи на згадку?

А які ж у тебе очі, братку?

Чи у них іще горить сумління?

              

Бігають наївні пелікани

по алеях людяного парку,

а в куточку неба сива парка

виплітає долі капітанів.

Котику, помуркочи на вушко.

Любий мій, цілуй мої долоні!

Я пливу в міжзорянім вагоні

Світові співати «Попелюшку».

22.03.11
"задок" Виправлено! :)

Profile

valya_zakhabura: (Default)
valya_zakhabura

June 2014

S M T W T F S
1 234567
891011121314
151617 18192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 05:11 am
Powered by Dreamwidth Studios