valya_zakhabura: (Руда)
Originally posted by [livejournal.com profile] zyalt at Европейская революция на Украине, взгляд изнутри


Дело, конечно, неблагодарное, давать свою оценку таким событиям, но я постараюсь.

В Киеве действительно сейчас революция. Город захвачен оппозицией. Равнодушных нету, как нет и представителей оппозиции. Попробую объяснить. Все это похоже на большой национальный праздник. Представите, например, что если бы Россия выиграла Чемпионат мира по футболу. Праздновать победу выходит на улицы весь город! Даже те, кто раньше никогда не смотрел футбол и не следил, радуется вместе со всеми. Машины сигналят, люди носятся по городу с флагами, приветствуют друг друга, обнимаются. Вот примерно такая атмосфера сейчас в Киеве. Эйфория, радость, предвкушение победы. Очень круто. Чувствуется, что стены рушатся, что завтра будет точно лучше, чем сегодня, хотя все понимают, что это только начало.

Если неделю назад тут люди делились на тех, кто хочет в Европу и тех, кому ближе Россия, то теперь вообще об этом никто не говорит. Если раньше основной лозунг был "Украина — це Европа", то теперь "Зека геть! Зека геть! Ре-во-люция!". "Зека" - это Янукович. У него было несколько судимостей, так его теперь зеком и дразнят. Люди действительно объединились против действующей власти. Поводом послужил разгон мирных демонстрантов.

И самое главное, чего очень не хватало несколько лет назад в Москве - люди объединяются вокруг своей страны. У каждого второго в руках флаг Украины, многие ходят в национальных костюмах, постоянно то тут, то там поют гимн. Не белая ленточка, не символика политических партий, а флаг своей страны. Вы только представьте, перед тем как начинать очередную волну штурма Администрации Президента, люди все вместе поют гимн своей страны! Поют демонстранты, подпевают им милиционеры из оцепления. Это объединение не вокруг каких-то политиков, а за будущее Украины.

Из Москвы этого не видно, поэтому наши кухонные политологи рассуждают и каком-то заговоре, купленном народе или попытках поссорить братские народы. Открываешь интернет, а там написано, что на улицах бьют людей, говорящих по-русский. Я за несколько дней ни разу не испытал никакой неприязни в свой адрес. Я со всеми говорил по-русски, даже с нациками в масках. Никто на меня ни разу косо не посмотрел. Среди молодых людей иногда встречаются те, кто русский плохо знает, так они зовут друзей, кто может перевести и объяснить.

Революция, это обязательно слухи. Слухи и всякий бред рождается в интернете, потом эти слухи идут в народ, на площади. Информации мало, связь работает плохо, зато сарафанное радио разносит любую информацию по всему городу молниеносно. Вчера, например, весь день обсуждали какую-то девочку, которая умерла в больнице от избиения Беркутом. Никто, конечно не умер, но многие пытались озлобить людей, рассказывая эту байку. Были слухи о российском спецназе и чеченском ОМОНе, который якобы приехал спасать Януковича. О снайперах, водометах, расстреле демонстрантов резиновыми пулями и прочем бреде. Конечно, это только слухи. Никому не верьте.

Если закрыть окошко Твиттера и выйти на улицу, то опять видишь десятки тысяч простых людей, которые вышли за будущее своей страны. Заходишь в кафе, а официантка тебе говорит: "Вы, наверное, журналист, вот вам столик с розеткой, садитесь, работайте!". Садишься в такси, а город весь перекрыт баррикадами. Я думаю, сейчас таксист будет ворчать, а он мне: "Вот сейчас тебя отвезу, поставлю машину и сам пойду с людьми рядом встану!". Вокруг людей, конечно, пытаются копошиться всякие политики, чтобы как-то капитализировать протест, но в эту тему не лезу. В сортах украинских политиках не разбираюсь и разбираться не хочу.

Не знаю, как Янукович будет выпутываться из сложившейся ситуации, но равнодушных в Киеве все меньше с каждым днем. А теперь про вчерашний день.

Читать далее… )
valya_zakhabura: (погляд)
і просто настрій покращується

зовсім улюблене
http://www.youtube.com/watch?v=y1kaE0R7004
valya_zakhabura: (Default)
Вчора ходили з Анною Малігон дивитись балет "Дон Кіхот" (красиво й смішно). На цьому про балет все. А от про гардероб(ницю) лише початок. Я ж після роботи до театру, а на роботі ми влаштували Козацьку Покрову для першокласників і була я отака гарнюня
ПокрЯ
Така й до театру прийшла. В руці я тримала пакет із хусткою та книжками. На чемне прохання повісити верхній одяг гардеробниця з 1100-якихось номерів відповіла "Что?". А я, наївна, не звернула на те уваги, бо далі понеслася уся нелегка.
- Бинокль брать будете?
- Ні, дякую, ми в шостому ряду, нам буде добре видно.
- А я предпочитаю смотреть из первого.
- Перепрошую, можна залишити у Вас пакет?
- Нет, Вам придется взять его с собой!Вот номерок, не потеряйте, он ОЧЕНЬ дорогой.
Ми ж, нагадую, наївні. Теревенимо собі, про щось своє. Плотім зупиняємось біля іншої гардеробниці, яка залюбки бере в глядачів і рюкзаки й пакети, без жодних зауважень.
Я ж підійшла поцікавитись. Як вона вважає, чи має право її колега відмовити відвідувачу?
Жіночка знітилась.
- Ой, ну я же не могу взять у вВас пакет без верхней одежды!
Тоді я підійшла до попередньої гардеробниці.
- Ось Ваш номерок, поверніть наш одяг.
- Что?!
- Поверніть наш одяг!
- А Вы уже все?
- Так, у ВАС вже все.
І спокійно віддала іншій гардеробниці. Мені не стало прикро чи гірко, Боже змилуй! Але її ненависть була настільки очевидною, що... навіщо було вимагати від неї поваги. Ця людина ненавидить все, що пов'язано з Україною, але працює в Національній опері.
Шановні друзі, коли підете в оперу чи в балет, не здавайте речі (бо просякнуть ненавистю) отаким гардеробницям. з любов'ю, Ваша я.
valya_zakhabura: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] olenia_brm at мозоль
Опятьдвадцатьпять.
В силу семейно-родственных связей и воспитания я билингв. Украинский и русский живут (жили) во мне приблизительно одинаково. В какой-то момент я сделала выбор. Так было нужно для внутреннего комфорта. Украинский был и остается манифестом (украиноязычные, да и близкие по духу поймут). Русский люблю и наслаждаюсь. 
Так вот, мозоль. В последнее время на него особенно наступают. Обычный пример - заполнение регистрационной анкеты. Называю фамилию, которая на русском и укранском звучит немного по-разному. Девочка естественно путается, пишет с ошибками. Поправлять надоедает, спрашиваю  - можно ли заполнить на украинском, первая реакция - НЕТ. Спрашиваю - почему. Вижу в глазах осознание ситуации. Дальше оправдание - "Я не очень хорошо пишу на украинском". тваюмать  какая досада, ей не больше 18 и она плохо пишет на украинском. Нужно непременно защитить ее право писать только на русском, потому что...Она все же пишет на украинском, потому что я клиент и плачу и за это тоже. Вот говорят - украинский проиграет, потому что он не затребован, потому что меньше возможностей и тд.и тп. Ложь, наглая ложь. Он проиграет потому что те, кому он нужен как правило склонны уважать права и потребности других (это преимущественно новое поколение), а еще потому что украинцев приучили быть рабами и молчать (это старое поколение).
Пытаюсь посмотреть открытие Олимпиады. Первый национальный канал (дерьмо конечно же, но ведь прямая трансляция). Двое ведущих и оба на русском. А где мое право как украиноязычного зрителя. Это не вопрос. Не у кого спрашивать. 
Я буду защищать свой мир всеми силами и возможностями. И это даже не язык, это свобода личности. Поэтому украинский - это манифест.
Я была бы согласна на двуязычие, триязычие, сколькоугодно-язычие, если бы знала, что мои права будут защищены. Исторический опыт показывает, что те, кто защищает и продвигает Русский Мир не имеют понятия об уважении и правах, а также и об обязаностях членов общества перед друг другом.
valya_zakhabura: (Default)
Але це не порятує вбитий за його сприяння Андріївський узвіз...

Пальці до пальців
чолом до чола
пінг-понг емоційний
хтось подає
хтось відбива
все традиційно

Спогади
ще кольорові сни
лють підступає
знаєш
саме цієї весни
місто вбивають

Янголе
це наш з тобою Узвіз
то що ж тепер?!
Янгол
безкрило
зірвавсь
униз
Янгол
помер.
valya_zakhabura: (Default)
Ніколи б не подумала, що у закладі, який я апріорі пов'язую з КМА, де я постійно чую українську мову від студентів, яких там повно, може трапитись таке паскудство. Ми частенько завалювали в Трапезну літстудійним гуртом і сиділи з 5-ма кавами на 15-х продовжуючи літ вечори...
Originally posted by [livejournal.com profile] posmixator at Трагедія Трапезної.
нас сиділо за столиком шестеро. все було пречудово, поки не підійшов один неприємний дядечко, охоронець, і не дуже ввічливо попросив нас звільнити столик, бо ніби велика черга і не вистачає столиків (хоча вільні столики були). ми продовжили пити чай, тоді за деякий час він підходить знову і вже відверто грубо просить нас піти. на мої зауваження, що в закладі, який знаходиться в центрі столиці, повинні були б дотримуватися певних норм поведінки та етикету, він заявив: (цитую дослівно) "мнє насрать", а потім іще додав підвищеним голосом "і я вапщє нє панімаю твой украінскій язик!" потім підійшла адміністраторка і теж в кращих совкових традиціях заявила, що "сюда пріходят дірєктора фірм і ім нєгде сідєть". поки я писала скаргу, підвалив іще один дядечко з наколками, який сказав, що він начальник охорони, і якщо ми не звільнимо столик негайно, то нас виганятимуть.

Це трапилося з [livejournal.com profile] artemida_bella.

Особисто я люблю це місце - не в останню чергу тому, що під час Майдану Трапа ночами безкоштовно частувала тих, хто йшов з Майдану, чаєм і канапками. Воно дуже зручно розташоване, там порівняно недорого, і ненайгірший антураж. За певних умов то було би культове місце.

давайте, може, надішлемо керівництву Трапи парудесять емейлів з запитаннями, га?

valya_zakhabura: (Default)
яка епоха отакі й пісні
Originally posted by [livejournal.com profile] kotyhoroshko at В Україні вже почали переписувати підручники з історії
 Міністерство Освіти України вирішило утилізувати старі шкільні підручники з історії, які начебто (ха-ха) зносилися і обшарпалися (ага-ага, менш як за п"ять років). Офіційно запевняють, що зміст жодним чином не змінюють. Хоча, як виявилося, у підручнику з історії України для 5-го класу (інших переглянути не встигли) зник президент Ющенко як такий разом із "його" Помаранчевою революцією (жодної згадки).
У словосполученні "штучний голод" зник прикметник "штучний"; зникли фотографії таких діячів як Шухевич, а на їхнє місце "орденоносно" повернулися кати українського народу і таке інше.
У міністерстві стверджують, що це не більше як "авторські правки". На запитання тих поодиноких журналістів, чиї видання (чи канали) дають добро на цю стрьомну і небезпечну зараз тему відповідають неохоче або не відповідають зовсім. Виправлені рукописи підручників показувати відмовляються (загального тиражу, як я зрозуміли, поки що немає).



Сюжет TVi на цю тему  - перейти за лінком у архів. Передача за 30 липня 2010 року , 12 хвилина новин 

via

valya_zakhabura: (Default)

Коли дивитися на людей окрім як на роботі чи вдома, то періодично виникає таке відчуття ніби реальність – це голландський сир із дірками в „сюр”.

Кілька тижнів тому бачила у „Сільпо” на Лукянівці Мороза (котрий екс-спікер). Година „пік”(пік-пік), заклопотані жіночки з металевими візочками самозаглиблено медитують на продукти, гамір та натовп. Повз мене з порожнім візком пропливає Мороз ляпаючи жінкам: „чого порозставлялися, пройти нема де!” , жінки самозаглиблено відходять з дороги, пан Мороз усміхається і пливе далі до алкогольного відділу....

Тиждень тому на вулиці Гната Юри пан Янукович (ну, той самий) підвозив на старій Ладі якусь жіночку... був такий щасливий та усміхнений... Сам за кермом, певно йому не часто таке дозволяють.

Кілька днів тому бачила як Стівен Сігал зосереджено мчав за кермом котрогось з київських таксі... „мабуть їде накривати наркоділлерів” (подумалося мені) .... А сьогодні у 31-му автобусі зустріла молодесенького БредПіта, але він знав що він БредПіт і тому був нецікавим, надто копилив і без того завелику губу....

50/50

Jan. 23rd, 2007 12:05 pm
valya_zakhabura: (Default)
Пообіцяли таки дублювати. Така собі крапелька, та приємно. "тиха вода міцний кремінь точить"
valya_zakhabura: (Default)
"а шо, всє воруют, і ми воруєм" (майже таким текстом на "Свободі Слова" ) - суперовий міністр МВС!

"Слава!Слава! Покотилось і лягло до ніг"
valya_zakhabura: (Default)
http://ua.korrespondent.net/main/59056/
Єдиний фільм, який я встигла подивитися українською була "Скриня мерця" (перекривлена на "сундук")... мене не обходить за який кошт відбувається дубляж, бо я лишень споживач... Але...всі ці "Куріння шкодить", "моргання очима" іт.п. нвагадують мені розмову із свекрухою-росіянкою, яка читає моєму синові книжки українською просто питаючи про незнайомі слова:
"- А что такоє "шубовсь у воду"?
- Ну, це наче "бултих" російською.
- Ага, значіт дословного пєрєвода всьо-такі нєт..."
А шо я, шо я?- Сама офігєла, як кажуть... Коли говориш, то й вмієш, коли вживаєш слова, то й запам"ятовуєш, хіба ні?
...БОЖЕ СВЯТИЙ і БЕЗСМЕРТНИЙ!!!! Я хочу в українських кінотеатрах дивитися фільми українською, а в книгарнях - купувати книжки, написані чи перекладені цією мовою. За нормальними цінами. Хай будуть й іншими, трохи, але ж ми в Україні живемо...
valya_zakhabura: (Default)
Так здорово пити з джерел, а вони там скрізь! Сидіти навколо кущів чорниць і їсти-їсти-їсти! Навіжені форельні їдять прямо з рук, протискаючись до хліба крізь пальці й кусаючись. А такої кількості чорних пуголовків не бачила ніколи у житті. 

 

У справжній чоловічий водограй Шепіт (на відміну від витончено-жіночого Джур-Джуру) лазив купатися тільки чоловік, я на таке не здатна. Форель нам не зловилася на водосховищі, зате накупалися!!! А ще причарували Чорна Тиса з темними лісами, туманами й диким норовом.

Який красивий Тернопіль!!! З квітами у горщиках на ліхтарях і безмежним якимось озером...

Закохалася в маленькі але дивовижно „європейсько-провінційні” Бережани, дякую, Боже, що в нас є такі містечка.

Старий Львів наче в окопах – весь центр переритий, але все одно вишуканий – така його доля. Купила собі (нарешті!) вишиванку на площі, сьогодні прийшла у ній на роботу, сиджу і тішуся:)

Хмельниччина наче дівчина на порі – красива, лагідна й жартівлива, але любить дурити голову (аж 2 рази там заблукали!).

Під Коростишевом абсолютно казковий Каньйон (як вони його звуть, а як на мене – кар’єр) – чудове озеро в оточенні гранітних скель, що поросли лісом. Кажуть, глибина там до 100 метрів...
 

Серце розквітає "ромашками радості", плачу й ридачу: "Я закохана в тебе – моя Україна!"

Пі Ес: Бачили по дорозі купу голландців, у своїх „колесних будиночках” – мабуть у них мода на Україну, бо було їх просто дофіга:)

Profile

valya_zakhabura: (Default)
valya_zakhabura

June 2014

S M T W T F S
1 234567
891011121314
151617 18192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 12:43 pm
Powered by Dreamwidth Studios