valya_zakhabura: (Руда)

Она живет на станции Гната Юры
В квартире, подобной музею,
Где в каждой мелочи смысл рукотворный сокрыт,
И гости на это глазеют

Она работает там, где сольются в одно
Два мира - детишки и книжки.
Своих друзей и знакомцев водит в кино,
Сверкает задорной стрижкой.

И суп гаспачо был невероятно хорош
В протореной толоке будней
Под лязг трамвая, под кресел заметную дрожь
Надеюсь на встречу в майбутнем....


Валя Єгупова - поет із міста Шебекіно заїхала до мене на сніданок між двох потягів "із Криму у Харків"
і ось такий трапився результат
.
valya_zakhabura: (Руда)

Автопортрет

«Несучасно гарне обличчя»,

«О, плечі – ХІХ сторіччя!», –

компліменти схожі від людей,

що ніколи не зустрінуться ніде.

Перший – музикант, стрибучий м’ячик

(голос пестить, гроулить і плаче).

Другий, то поет, що відлунав

(він любив жінок і тим сконав).

Усміхаюсь ніжно, кажу ясно:

«Я живу сьогодні, я – сучасна!»

18.05.11

valya_zakhabura: (Руда)
Пью коньяк и пишу филиппику
или оду, а
не до жанра мне!
Мы на хлеб оставляем критику,
Ведь не в морду же –
не солидно, не
красиво!
Комплиментарно –
прославление культа Личности
для меня это очень слишком
(я ведь дама!)
Ну, а героем
просто киевский стал мальчишка.
Друг троллейбусов и трамваев,
руки крыльями в небо клином!
Жали – гада ли? – Рассыпаев!
Пусть не ждали,
а мы пришли к вам.
Он смутится, а мир иллюзии
задохнется архиТекстурно.
(отсылает к таким аллюзиям,
где и пукнуть порой гламурно!)
Челка блонд – эта пере
гидра ли выжигает свою отметину?
Так привычно,
как козу выдрали,
а поэт иль нет? – не заметили…
Ликом сшиты парадоксальности.
Лыком,
shit, а коньяк-то выпила!
Сопричастность к нетривиальности.
В соц-забеге отмечен вымпелом,
Бюстом гипсовым
(чей? не знаю)
и венком из сухой лаврушки
(«все на супчик»),
Эх, Рассыпаев,
Слава!
Слава, да ты ведь лучший!
27.04.10
valya_zakhabura: (Руда)

Поетові

У твоєму серці сидять янголи,

товчуть у ступі старі «глаголи»

та «буки» з «ведями».

Так певно заведено,

що музи – музами,

і ВУЗи – ВУЗами,

а справжнє –

лише ними,

янголами ясними!

У твоєму серці є вічко,

є дверці,

і ще цілий світ – цілющий!

А ти спиш!

Вставай вже, пиши!

01.12.09

valya_zakhabura: (Руда)
Вчора відзначили 9 років "Перехрестя" разом з з друзям літстудії та черкаською дівочою "мафією" імені Симоненка. Було приємно усіх почути-побачити. А сьогодні закортіло мені написати відгук повноцінний про "Булат". Щоб коротко і ясно.
Ось минуло більше тижня. Можна вже на тверезу після свят голову поділитись враженнями від фестивалю авторської пісні «Булат-2012». Головна думка з приводу: якби злощасне «Євро» так організували, то воно було б і на радість і на користь.
Булат-2012
Оте руде збоку у рудому светрі - то я :)

1. Організація дуже якісна. Зустріли, привезли, поселили (щоправда у кімнату з 3-ма чоловіками, зате 2-є з них у журі :)), видали талони на їжу. До речі, годували смачно але такими порціями, що соромно було здавати тарілки, я не могла з’їсти навіть половину! Усі майстерні, концерти, події – чітко за планом, все вчасно починалося й закінчувалось. А місце ж яке – сосновий бір, вранішній туман, птахи співають…волають барди і я з ними, ну, то таке...
2. Майстерні. Було 6 номінацій – це багато. Я подавалася як «автор пісень українською мовою» це «під-номінація» авторів. Майстри: Ігор Жук, Олег Рубаньский та Тетяна Корольова. Судячи із загального відбору – майстри суворі, але на собі я цього не відчула :), бо до конкурсу допустили легко ( а грала ж я… ой, соромно згадати).
3. Ще була присутня на «Поетичній» майстерні (ПОЕТИ, звертаюся до вас, - фестивалі авторської пісні дуже часто проводять поетичний конкурс, і вам і фестивалям буде на користь ваша участь!!!). Майстрами тут були: Ірен Роздобудько, Ірина Козлова та Сергій П’ятаченко. Судити поетів важче ніж бардів, бо усі ми з коронами на голові….проте, у журі вистачило і терпіння й добрих слів на всіх. Особлива тепла подяка майстрам, що умовляли мене піти на конкурс у цій номінації, мені цілком вистачило такого визнання.
4. Звук на конкурсному концерті – виставлявся якісно, під кожного учасника.
5. Чайхана – гумористичний вечір після конкурсу. Всіх «попустило» і вийшло чудово. Одесити дали такого жару, що під кінець сил не було реготати. Організатори підготували неймовірні номери, «заслужений балет автор ской пєсні» - це щось дивовижне!
6. Звісно, співи всю ніч до ранку. І гала-концерт у ТЮЗі, і проводжання учасників із «маханням» білими хустинками навздогін потягу.

ВРАЗИЛИ (і були відзначені журі): дует львівян Сурай Володя й Світлана, дует дніпропетровців «Пліч-о-пліч» Апрасюхін Ярослав (поет) та Денис Пахомов, дует одеситок Паршенко Оксана (чудовий поет), Шевченко Таня, юна бандуристка сумчанка Река Діана, ансамбль запорожців «Неслыханная Прибыль» і неймовірний Олексій Андрюхін із Гомеля.

Єдине побажання організаторам, на майбутнє. Зараз відбір на майстернях - це іспит, це нервує сильно, бо глядач (конкурсанти і підтримка) в тебе за спиною, а перед тобою засідає "трійка". Хай журі, як і на концерті, сидить спиною до глядача, а конкурсант обличчям і до журі і до пудбліки. Так морально легше співати, правда. І якість виконання одразу буде вища.
valya_zakhabura: (Руда)
Оксана Яблонська, я та Михайло Жаржайло


насолоджуйтеся неповторним смаком (майже година ефіру)
http://soundcloud.com/nexigo/rec0228-230416
valya_zakhabura: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] katoga at Правда о Татьяне
Онегина, который отверг любовь деревенской девочки, а потом воспылал страстью к светской красавице, не осудил только ленивый. В школьных сочинениях этот его неблаговидный поступок разбирают по косточкам второй век подряд...



Сексолог Александр Котровский выдвинул новую, сенсационную версию прочтения самого знаменитого романа поэта. Разговор о Пушкине зашел почти случайно. С кандидатом медицинских наук мы беседовали о волне педофилии, которая захлестнула в этом году страну. Что делать?.

- Брать пример с Евгения Онегина! - заявил доктор. - Он же не стал совращать малолетнюю Татьяну, хотя девочка сама предложила ему себя. Онегин должен стать образцом для школьников. Смотрите, ребята, вот настоящий мужчина! Меньше было бы в стране педофилов..

Сейчас ведь что ни день появляются сообщения о детях - жертвах насилия. Госдума уже предлагает давать пожизненное заключение тем, кто совершил сексуальные действия с подростками моложе 14 лет. А Татьяне было 13!

- Не может быть! - изумился я.
- Может! Пушкина надо внимательнее читать. Четвертую главу Онегина.

И я услышал новую и, прямо скажу, слегка ошеломившую меня трактовку романа - с точки зрения сексолога.
Вот она )


valya_zakhabura: (Default)

Почуваюся совоокою Афіною, бо не сплю виключно завдяки каві.

Приїхали з Сашками до Львова в Сб. о 4-й ранку. Пішли гуляти містом, догуляли до
скверу Франка, де я залізла у спальника і вляглася на

далі )
valya_zakhabura: (Краса)
 Відбулося!

Цьогоріч це був фестиваль божевільних відчайдухів, які уперто повзли по-коліно в бані на теє дійство.
Надзвичайно приємно, що Бумбокс, Тінь Сонця, грузини, білоруси і всі інші  не скасували виступи через негоду, а вийшли на сцену і показали клас!
Низький уклін майстрам, котрі доїхали і пропонували свою творчість всім бажаючим, валяні шапки, вишиванки, Мокша - те все треба було захищати від дощу, воно мокло, але майстри не піддалися паніці і то суперово! Гончарі (серед яких і мій Сашко) статечно виливали воду з чашок і полумисків і жартували з покупцями.

Волонтери відпрацювали на 100%, парасольки, генератори, мікрофони - розцілувати весь табір в обидві щічки!

І окремо про літературну сцену - бо то мене стосується :)
Оксана Самара із Сашком Хоменком (здається я правильно) та Богданом протягли цей віз через усі дні і то було мужньо, а головне - вдало. Бо, за словами мого друга, "Приїхали лише ті, кому це справді важливо". От вперше я побачила літературне дійство, де не було випадкових людей (хоч поетів було чимало). Я можу любити чи не любити Коку Черкаського, але він володіє словом на високому рівні, які класні були Заза Пауалішвілі (я не напартачила з прізвищем?), Юрко Рудницький - він, між іншим, чудовий бард, симпатичний бард - Христина (нажаль, забула прізвище), вишукана Оксана Яблонська, майстер читання піл барабан - Світлана Богдан, я відкрила для себе Ірину Ліву (це диво-предивне!!! як вона пише і як вона читає!!!!). Як чудово виконує вірші Олег Романенко. Всіх не згадаю й не перелічу, але дійсно зібралися сильні. (жаль, що фотоапарат був не в мене і фоток чудових дощових виступів я не маю :( )
Від "Перехрестя" були лише ми з Володею Осипенко, та ми ж "в тєльняшках". (я так точно, бо наспівалася як ніколи - ну, є така мулька що люди на спів - підходять, а на вірші не дуже, то мене вирішено було використовувати як "таємну зброю" для приманювання слухачів :)) )
Ми повернулися брудні по вуха, втомлені але щасливі. на фото - сонячний ранок суботи...ніщо не віщувало зливи ;)
 
Севама рушає на Сорочинський ярмарок - і я дякую за запрошення, сподіваюся, що погода буде все ж трохи ліпшою, але це Трипільске коло я мабуть довіку пам'ятатиму!
valya_zakhabura: (Default)
"Все пройде, кохана, все пройде..."
                                    Надія Садова
 
Все пройде:
    і сльози, і зливи, і гнів.
Минеться
    як вітер минає у часі.
За Фройдом:
    ми - психи, душевні такі.
Мене це
    захоплює присмаком щастя.

Ми кожної ночі
    лягаєм навзнак,
Повітрю
    шепочемо болі й надії.
Ми кожного хочемо
    мати "за так",
Бо віра -
    єдине, що в нас іще діє.

Ти, власне,
    зовсім непогано живеш:
Ти маєш
    омріяне іншими диво.
Ти власник
    свободи власної без меж,
Тримаєш її
    поміж пальців красиво.

Ми разом
    захоплені світом Далі,
Але Ботічеллі
    кохався на кращих.
Ми - раса
    "Верони нічних королів".
Зажди, бо втече він -
    цей світ невидящий.

Де писок
    сумирний - ознака твоя,
Де вуса -
    то вже ловелас учорашній,
Де в список
    Non grata захована я
(Дивуйся,
    я знаюсь не тільки на каші).

Неміряно слів
    і не зміряти світ,
Усміх твій напів-
    Мона Ліза оближе,
Це заспів, чи постспів,
    чи тільки приспів, -
Цілуй мене, Світе, -
    ці ікла не хижі!
valya_zakhabura: (Default)
Бібліотечний вихід Скиби, Пантюка, Бойко та Мелниченко перед ПЕРШОКЛАСНИКАМИ відбувся. І це приємно, хоч і страшно було (поетам) хоч і дивно було бачити ЖИВИХ авторів (дітлахам) але як сказала Віка Осташ "їх не примусиш усміхатися" - реакція дітей завжди чесна.  "я щаслива!"  та й годі.

А ще мої козаки купаються голяка десь у гірській річці, виконують план по з"їданню 2-х літрів суниць на добу, ходять по гриби (і знаходять, що цікаво) і навіть не забувають раз на день сказати мені про Любоффф!

Profile

valya_zakhabura: (Default)
valya_zakhabura

June 2014

S M T W T F S
1 234567
891011121314
151617 18192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 26th, 2017 12:43 pm
Powered by Dreamwidth Studios