valya_zakhabura: (дим)
Це не важко - мені повірити
враз історія стане казкою
де принцеса у чомусь білому
буде зватися баба Параска
а сестра її баба Оксинка
долі прястиме кропив'яні
і напряде Парасці сина
а сама в самоті зів'яне
Принц на фронті ще й у полоні
плюс ще десять без листування
тільки родимка на долоні
скаже "син від того кохання"
принц постарів принцеса сива
принц помер і склероз в принцеси
вже й зносилась пряжа Оксинки
хтось у дітях твоїх воскресне
valya_zakhabura: (Краса)
Сестричка чекає хлопчика, а братик - дівчинку. Світ теплий і мінливий. Ось обступає навала зусебіч: держава, не зимна зима, хвороби близьких. Хочеться сховатись у мушлю й заснути так, як мріялось перед іспитами в ліцеї:"Най, я засну, а як прокинусь - виявиться, що все поскладала". Але як і тоді додаю:"Не як я хочу, а як краще буде" і приходить радість. Буде хлопчик і буде дівчинка, вже є, зріють у маменятках.
valya_zakhabura: (Джек)
Не про собак. Про дітей і про можливість завалить до когось "на хату". Минулої суботи Васка (мій син, йому 11)вперше запросив додому друзів щоб погратись у різні ігри. Бо маємо їх купу понадарованих, але гратись утрьох в Твістер, чи у Скрабл чи у Актівіті не дуже або й зовсім нецікаво. То ми й запропонували, щоб він протягом шкільного тижня запросив. Було їх 4-го однокласників, хлопчаків. З 2-ї дня й десь до 7-ї вечора. І це був фан! Регіт не вщухав, іноді ми з чоловіком долучалися, але намагались більше залишити їх самих. А ми готували їм перекуси й смаколики. Малий аж пищав перед сном "який неймовірний, який чудовий був день!".

І мені згадалося, як важливо було у моєму дитинстві мати можливість завалити до когось на хату, коли зима чи осінь. Більшість батьків відмовляли натовпу з 5-10 різновікових дворових дітлахів-підлітків. А мої - ніколи. І ми завалювали й осідали чи то на кухні чи у першій кімнаті (хрущовка, з 2-х кімнат "паровозиком"). Спочатку дворова моя шарага (категорично заборонялось матюкатись, курити й пити алкоголь) - останнє виправилось коли половині присутніх стало ВЖЕ 16!- тоді на всіх купувалась пляшка салюте чи ізабели. Згодом - ліцейська. Купувалися за спільний кошт тортики, хлопці майстерно робили на всіх деруни. Звучала гітара, анекдоти, грали у ігри (мафія, крокодил, трік-трак). Це так важливо, коли є куди прийти. Знаю, що дехто заходив до моїх батьків "на чай", навіть коли я була десь світ за очі. І я за це безкінечно батькам вдячна. За їх повагу до моїх друзів і за справжнє піклування мною.
valya_zakhabura: (Руда)
Шалений мамин квітник і пахне дивовижно. Біля бабусиної хати. в Селі Губин. Як казали баби з сусідніх сіл своїм дочкам та онукам "Ой, не ходи, доньку, в Губин! Бо згубить!" Бо тут хлопці такі співучі та танцюристі... 40 жилих хат лишилося.
Квіти
valya_zakhabura: (Руда)
Вперше за декілька років маю фото вдвох із татом. Бо все або з мамою або з друзями, сином, коханим. А тата я теж люблю. Бо саме він навчив мене свистіти (хто чув, як я це роблю, зацінить.), ладити по деревах, стріляти з рогатки, брати аккорди на гітарі, любити Київ. Ми з ним любимо однакові книжки й мультики. Він мій коханий татко.
ЗТатом
valya_zakhabura: (Руда)

Бабуні 81

Я осінь твою намалюю,

де айстра серед городу

розквітла неначе й справді

загадана тобою зірка.

Вуста твої поцілую, –  

вуста Матері Роду

(вуста бабусі насправді).

Ще повна твоя мірка!

Садок засипаний листям,

вовки десь на Страхоліссі,

собака рудий веселий

та вірний пухнастий кіт…

Поглянеш – блакитно-чистим,

найкраща на всім Поліссі,

«кобилонько Понтусова »,

тобі 18 літ,

(як цифри перемінити,

уявно розгладить зморшки)

і враз підморгне Наталка

«зерката» на все село!

Так вміє сукню носити –

колінця відкриті трошки

і талія, що аж жалко!

Тут кращої не було.

Бабуня моя, кохана,

Бабуня моя, єдина,

Бабуня моя, дай, Боже,

тобі ще багато літ!

Здоров’я  на кожен ранок!

Снаги на кожну годину!

Щоб всі літа були гожі

й тобі дарували квіт!

25.10.09

valya_zakhabura: (Краса)
Приїхало моє любе Оленятко з Пітєра,
показала нового шиковного купальника, а я відправила їх з Сашком на нудиський пляж :)))

Тоня Спірідончева видала свій іронічний  роман "Бизнес-провокация" і він в мене вже є! Ржачний, згадую роки роботи в рекламі... надто схоже на правду :)))

А ще.. я стала "звєздой плєнітельного щастя" :

Журнал Склянка часу*zeitglas оставил Вам личное сообщение.

Шановна пані Валя, у нашому видавництві вийшла книга "100
найкращих поезій журналу СЧ за 15 років". В ній надруковані Ваші твори.
Книгу можна придбати, при бажання ціною в 35 грн., післяоплатою,
замовивши її у нас в редакції.

Буде прикольно, якщо найкращим моїм віршем виявиться "Філософія свіжовідмолроженої риби", яку ми з Шустриком писали по рядках, як буріме (серед ночі і після суттєвих возліяній).
valya_zakhabura: (Джек)
Курити не вмію.. автоматом засинаю, впадаю в сооний ступор чи як то зветься... коротше - поки могла рухатися дійшла до ліжка й майже заснула з періодичними проривами у присутність.
ну й не треба.
але голова на ранок дійсно минулася, бо до того був довгий нудний біль у лівій скроні.
щоправда спала у флісовій бандані - прогрівала мозок :)

Анекдот з бабусею на вихідних

Баба (дивлячись на мене): "це ж скільки волосся на її голові, і звідки воно береться?"
Сашко : "Угу, з голови росте, уявляєте скільки його там ще є?"
valya_zakhabura: (Default)
Шановне товариство, це не реклама а нагальна потреба.

1. хто не в курсі - я бібліотекар в дитячій бібліотеці і з огляду на рівень ЗП це доволі альтруїстична, але улюблена робота. ТА (і це перша новина) живе наша родина за рахунок магазину товарів для активного відпочинку Ярда , де продається купа всього від Бафів й термобілизни до лиж, сноубордів, впелосипедів і т.п. Так от, любі мої, в нас розпродаж і бажано повний. Якщо комусь треба бодай щось: навігатор, рація, рюкзаки чи лижі (нові й б/в фірмові) й т.ін. - не соромтеся. Бо ми РОЗПРОДАЄМО.

2. крім того усього ми продаємо своє пежо 405, 1989 року, об"єм 1,9. Машина абсолютно робоча, має великий + для наших шляхів та міст - кліренс 21 см. А також справді малий кілометраж - менше 200 000. Може хтось нас бачив у місті? Колір мокрого асфальту із помаранчевими наклейками "велопрокат"? Стара, але хороша машина, практично всюдихід, хто не вірить спитайте vio_rica. Віддамо в хороші руки за 4000 гамериканських грошей, але згодні торгуватися.

А з приємно-особистого: вчора Васка вперше у житті сам ходив до магазину! Купував продукти до сніданку, вражень було на цілий день. (тато прокрадався за ним як нінзя, почуваючи себе шпигуном - все ж малому лише 7 років, а до Великої кишені треба пройти через базар). Уфф, малий "хвоста" не помітив. Шалено розповідав як він "шукав-шукав, де ті відсотки на творожках і взяв самі красиві. А потім мацав-мацав український хліб, але тих чвертушок було так багато, що він втомився і взяв першу-ліпшу, а ще якась тьотя йому порадила взяти супер м"якого батона з висівок і він справді такий мякенький що аж зім'явся. А ще на касі в нього все падало додолу і хліб і картка і гроші але ж "ви раді що я таку булочку купив, а хліб який смачний, зробіть мені 1, ні 2 бутерброди!" (це при тому, що зазвичай наше маля чорного хліба не їсть принципово).

valya_zakhabura: (Вовчий)
Коли моєму братові було так років 11, а мені 17 трапилася в нас цікава розмова. Ми були влітку в селі, я гуляла із друзями до 1-3 ранку. Малому теж кортіло і я іноді брала його із собою "під чесне слово". Йому страшенно імпонувало, що я подобаюся хлопцям, що вони дуже тендітно до мене ставляться. Пишався старшою сестрою та й годі. Так ось про розмову.
Йдемо ми з дівчатами головною вулицею (звичайно, це вул. Лєніна)і тут назустріч Сергій (брат)
- Слухай що тобі скажу!
- Ну?
- Валь, ти не виходь заміж!
(я ледь не впала, а дівчата почали гикати)
- А чого це раптом тобі така думка трапилась?
- Ти краще будь коханкою!
(тут мої подруги вже почали тихо відповзати, а мені ж цікаво з'ясувати "звідки вітер віє")
- Хіба це краще? - питаю.
- Краще, точно! От диви: дружина варить, пере, прибирає, працює, дітей глядить. А чоловік прийде з роботи - ані дяки, ані подарунку. А коханка тільки про себе дбає і до неї завжди з квітами, дорогими парфумами, з любов'ю. Вона завжди модна, у всьому дорогому. То ти не виходь заміж, добре?
(я робила титанічні зузсилля аби не розсміятимся, бо зрозуміла, що для нього то украй важливо, він бажає мені щастя, яке я за дурною жіночою вдачею можу прогавити)
- Ну, я подумаю над твоїми словами. Тільки звідки такі думки?
- А я дивився передачу "Моя сім'я" і там була така красива коханка, вона оце й розповіла.
І я подумала, а скільки ще дівчаток та хлопчаків бачать отакі передачі, читають статті. А потім будемо говорити, що попит і пропозиція щодо проституції - це нормальні речі. Звичайно вони стають нормою, коли ми самі оце все плекаємо.

От, же ж. Знову моралізую. Вибачайте.
valya_zakhabura: (Руда)
Після учорашнього голова трохи болить. Власне, коли постійно пити вино, а потім, одного разу напитися пива-горілки-пива-коньяку-рому...  дивно, що мене не мучив ізрання страшний російський дух "Бо-Дун". Але прикольно, майже зустріч однокласників (хоч насправді - колишній робколлектив мого чоловіка, але ми там так злилися в єдину родину що аж-аж). Прикольно, що колишній волоцюга директор виявився батьком мало не дворічного сина (а був же ж символом холостякування). Хлопченята помужніли, набрали ваги (і у буквальному сенсі) - розмови точаться не лише про гаджети а й про хто як і коли гепнув-бемцнув свою автівку (типу ж - ми солідні люди, заробили то й можемо бити) - це так дитинно виглядає. Дівчата красиві, які ж красиві дівчата! Якесь море ніжності коливається біля серця. - МОЇ. це важливо. Хоч Танжа в далекій Австралії.
А вірші пишуться поминальні бо три роки як немає діда
Діду, ти мене чуєш?
Діду, ти мене бачиш?
Знаєш, я й не сумую,
наче.
Згадую украй рідко.
Бабі листів не пишу.
Від цього буває гидко
лише.
Парость твоя недолуга.
Хай мене Бог пробачить.
Діду, ти ж мене чуєш.
Діду, ти ж мене бачиш.
valya_zakhabura: (Default)
Враження першачка від школи: 
"Мам, у нас є хлопчик вже дорослий (мається на увазі дорослий, бо школяр) але такий маленький, менший за всіх у класі!"
"Я так втомився, бо вони всі так кричать і бігають!"
На 3-й день "Ой, як набридла ця школа, швидше б вже працювати!"
На 5-й "-Вчителка питала ким хто мріє стати.
- Ну, то хто ким?
- Та майже всі хочуть вчителями, Льоня льотчиком, ще хтось з хлопців водієм.
- А ти?
- А я сказав, що хочу стати банкіром."

Вже вдома вирішили двізнатися чому ж саме банкіром. "- Бо хочу як Вова (дідусь)
- Так він же ж не банкір, а в банку працює, з технікою, може ти хочеш програмістом?
- Е ні, тоді б вони вирішили, що я хочу як тато!
- А чим у Вови робота краща за татову?
- У нього кабінет великий
- Ну то у мами в бвбліотеці ще більший.
- Хм... ну я тоді ще подумаю..."
valya_zakhabura: (Руда)

Завтра, тобто 19-го червня у нашій біблі (нагадую Білоруська,34) КМА-нська літтусівка читатиме дитячі віршики першоклашкам, початок на 11:00 . Кому поруч, або цікаво - заходьте!

А мої хлопці бігають обидва по Яремчі, годують оленів, їздять з велопричепом і радіють суто чоловічій ВОЛІ.... а я осьо тут радію за них, зустрічаюся з друзями й ...трохи сумую

valya_zakhabura: (Default)
вчора моє дитя звернулося до мене з проханням "Мам, я хочу лайна!" 
шляхом допитів і реготу з"ясувалося що нам потрібна шоколадка lion ....
valya_zakhabura: (Default)
Вночі до мене прийшла моя мертва тітка. Абсолютно мертва, з сірувато-синіми руками але з усмішкою. За життя я називала її виключно Лариса, а цього разу „Ляля” (так її пестливо звали у дитинстві). В неї був класний настрій, мабуть вперше за останні 5-7 років (померла вона 1 чи 2 роки тому). Запросила у гості – я прийшла...жодного разу не була на її могилі, навіть не знаю де вона. На нічого так – мило, сиділи під землею: вона напівлежачи у гробу, я поруч на землі. Розповідала як у них у тому світі ведеться... бюрократії багато, але душевно.... вже немає тої самотності що спочатку, єдино що не бачить розвитку. Потім до неї  завітали в гості якісь мертві дітлахи, веселі. Затим – гуляли між корінням дерев, спілкувалися з „керівними” особами – теж з покійників... Розпрощалися. Ляля... невже ти впокоїлася, чи усім пробачила, чи усі тебе перепросили... Дивна річ – гробки.
valya_zakhabura: (Default)
На мОгилках

Долом стелеться той барвінок
Обіймає гробнички
Накопаю пісочок білий
Проти темної нічки
І роздам Петрусеві гожому
Тимофію та Феклі
Перепустки до Царства Божого
Поза Раєм та Пеклом
Хай уклоняться вони Тому
Хто Творець-Спаситель
І наважаться по-простому
За людей просити
Мо
цукеркою із хреста
Чи барвінком
Вмилосердять вони Христа
За Вкраїну

valya_zakhabura: (Default)

Лице дитини:
очі, ніс, вуста, -
у мого сина
риси всього роду.
І тисячі колін немов у воду
У нього дивляться з небесного моста
Тут поруч Дорошенки й Понтуси,
Тут Бурцеви, Захарченки, Хмєльови,
Пліч-о-пліч Личаки й Ковальчуки,
Зелінські і Залуцьки, чи усі?
Напевно ні, та серед них полови
Немає точно, бо й у тобі, Сину
Уся їх сила і уся любов
І провидіння Боже над родами.
Усі вони на захист твій постануть
Без балачок, без лясів та розмов
Як тільки заклик твій до них полине
Твій рід – це корінь,
Бог – твоя зоря.
Нехай це пафос, але все єдине.
Бо Доля – що, мій кароокий сину? –
Це хмари, вітер, гори чи моря,
Чи поступ через сотні перетворень?

 

valya_zakhabura: (Default)

Ми з тобою стоїмо разом

Ми з тобою

І палає в голові розум

Все любов’ю

Ми з тобою двох світів діти

Ми з тобою

І куди мені тепер дітись

Із любовю?!

Ми з тобою, але ми різні

Ми з тобою

І вишукуєм близькі риси

У любові

Ми з тобою стоїмо в колі

Ми з тобою

Плетемо із своїх душ долю

-Це любов є!
valya_zakhabura: (Default)
- Мам, а ти ж не будеш товстою? Я хочу щоб ти завжди була такою тоне-е-сенькою!
- А можна я буду не дуже тонесенькою, бо це не завжди гарно?
- Можна, тоді будь такою як зараз. І ніколи не ставай старою як Клава (прабабуся).
- Гаразд я прагнутиму завжди лишатися молодою й гарною.
- І я буду робити все щоб ти була молодою!
- Угу, давай вже спатоньки...
- Ти, Валя, спи, якщо хочеш, а я ще сам поговорю...
valya_zakhabura: (Default)
Сьогодні ночувала у батьків і змерзла під пуховою ковдрою... Сварюся на чоловіка, що він постійно спить "по-діагоналі" - і або зіштовхує мене з ліжка, або вбиває у стіну. А днями він помітив, що я теж почала спати так само... певно, це підсвідома боротьба за виживання на ліжку.

Profile

valya_zakhabura: (Default)
valya_zakhabura

June 2014

S M T W T F S
1 234567
891011121314
151617 18192021
22232425262728
2930     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 24th, 2017 05:11 am
Powered by Dreamwidth Studios